Словник української мови (1927)/заполочний
| ◀ заполоч | Словник української мови З заполочний |
запомагання ▶ |
|
Заполочни́й, а́, е́. Из цветных бумажных ниток; вышитый цветными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна. Черниг. у.