Словник української мови (1927)/запола
| ◀ запоїти | Словник української мови З запола |
заполіскувати ▶ |
|
Запо́ла, ли, ж. Подол женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару… Баба одійшла трошки… а дай подивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей. ХС. IV. 23.