Словник української мови (1927)/запозичити
| ◀ запозичений | Словник української мови З запозичити |
запоїни ▶ |
|
Запози́чити, чу, чиш, гл. Призанять, занять.
| ◀ запозичений | Словник української мови Борис Грінченко З запозичити |
запоїни ▶ |
|
Словник української мови — З
запозичити
Борис Грінченко
1927
Запози́чити, чу, чиш, гл. Призанять, занять.