Словник української мови (1927)/заповідання
| ◀ заповитий | Словник української мови З заповідання |
заповідати ▶ |
|
Запові́дання, ня, с. Завет. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання господнє занедбали. К. Псал. 182.
| ◀ заповитий | Словник української мови Борис Грінченко З заповідання |
заповідати ▶ |
|
Словник української мови — З
заповідання
Борис Грінченко
1927
Запові́дання, ня, с. Завет. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання господнє занедбали. К. Псал. 182.