Словник української мови (1927)/заповчити
| ◀ заповняти | Словник української мови З заповчити |
запоганити ▶ |
|
*Запо́вчити, вчу, чиш, гл. Удовлетворить. Под. Л. Юрк.
| ◀ заповняти | Словник української мови Борис Грінченко З заповчити |
запоганити ▶ |
|
Словник української мови — З
заповчити
Борис Грінченко
1927
*Запо́вчити, вчу, чиш, гл. Удовлетворить. Под. Л. Юрк.