Словник української мови (1927)/заповзатися
| ◀ заповзати | Словник української мови З заповзатися |
заповзятий ▶ |
|
Запо́взатися, заюся, єшся, гл. Запачкаться, ползая. Глянь, як дитина заповзалася. Харьк. у.
| ◀ заповзати | Словник української мови Борис Грінченко З заповзатися |
заповзятий ▶ |
|
Словник української мови — З
заповзатися
Борис Грінченко
1927
Запо́взатися, заюся, єшся, гл. Запачкаться, ползая. Глянь, як дитина заповзалася. Харьк. у.