Словник української мови (1927)/заплітатися

by Борис Грінченко

◀ заплітати

Словник української мови Борис Грінченко З заплітатися

заплітка ▶

Київ: Горно, 1927

Запліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. заплести́ся, ту́ся, те́шся, гл. Заплетаться, заплесться. Заплітайся, плетінь, заплітайся. Мет. 295. Не буду більше так заплітаться. Св. Л. 15.