Словник української мови (1927)/заплутуватися

by Борис Грінченко

◀ заплутувати

Словник української мови Борис Грінченко З заплутуватися

запльовувати ▶

Київ: Горно, 1927

Заплу́туватися, туюся, єшся, сов. в. заплу́татися, таюся, єшся, гл. 1) Запутываться, запутаться. Як стояла, так і впала, заплуталася в плахтину. Чуб. V. 378. *2) Смутиться. Як побачив він мене, то дуже заплутавсь. Крим.