Словник української мови (1927)/заплекатися
◀ заплачка | Словник української мови З заплекатися |
заплентати ▶ |
|
Запле́катися, каюся, єшся, гл. Забрести, забраться. По глубоких лісах, далеко від людських осель, заплекавсь і заложив собі гайно медвідь. Шух. I. 22. См. Запле́нтатися.