Словник української мови (1927)/запихати
| ◀ запитяний | Словник української мови З запихати |
запихатися ▶ |
|
Запиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. запха́ти, ха́ю, єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113.
| ◀ запитяний | Словник української мови Борис Грінченко З запихати |
запихатися ▶ |
|
Словник української мови — З
запихати
Борис Грінченко
1927
Запиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. запха́ти, ха́ю, єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113.