Словник української мови (1927)/запечалитися
| ◀ запечалити | Словник української мови З запечалитися |
запечалля ▶ |
|
Запеча́литися, люся, лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край та й зажурюся, запечалюся. Лавр. 8.
| ◀ запечалити | Словник української мови Борис Грінченко З запечалитися |
запечалля ▶ |
|
Словник української мови — З
запечалитися
Борис Грінченко
1927
Запеча́литися, люся, лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край та й зажурюся, запечалюся. Лавр. 8.