Словник української мови (1927)/запетлювати

by Борис Грінченко

◀ заперчити

Словник української мови Борис Грінченко З запетлювати

запетлюватися ▶

Київ: Горно, 1927

Запетлюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Завязать петлей, затянуть петлей; связать. 2) Переносно: лишить свободы, забрать в руки. А шо, запетльовано тебе? Александр. у. Слов. Д. Эварн.