Словник української мови (1927)/заперечливо
| ◀ заперечливий | Словник української мови З заперечливо |
заперечний ▶ |
|
*Запере́чливо, нар. Отрицательно. Вона лиш похитала заперечливо головою. Коцюб.
| ◀ заперечливий | Словник української мови Борис Грінченко З заперечливо |
заперечний ▶ |
|
Словник української мови — З
заперечливо
Борис Грінченко
1927
*Запере́чливо, нар. Отрицательно. Вона лиш похитала заперечливо головою. Коцюб.