Словник української мови (1927)/запевне
| ◀ запащекувати | Словник української мови З запевне |
запевнення ▶ |
|
Запе́вне, нар. Наверное; без сомнения. Запевне не забув. Котл. НП. 383. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.