Словник української мови (1927)/запашіти
◀ запахущий | Словник української мови З запашіти |
запашистий ▶ |
|
Запаші́ти, ші́ю, єш, гл. 1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.
◀ запахущий | Словник української мови Борис Грінченко З запашіти |
запашистий ▶ |
|
Словник української мови — З
запашіти
Борис Грінченко
1927
Запаші́ти, ші́ю, єш, гл. 1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.