Словник української мови (1927)/заохотити

Заохо́чувати, чую, єш, сов. в. заохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Возбуждать, возбудить желание, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Левиц. (Правда, 1868, 485). Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Грин. II. 233. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити. Г. Барв. 16.