Словник української мови (1927)/занюхувати
◀ занюхати | Словник української мови З занюхувати |
занявкати ▶ |
|
Заню́хувати, хую, єш, сов. в. заню́хати, хаю, єш, гл. Слышать, почуять носом. Занюхає ковбасу в борщі. Ном. № 5723.
◀ занюхати | Словник української мови Борис Грінченко З занюхувати |
занявкати ▶ |
|
Словник української мови — З
занюхувати
Борис Грінченко
1927
Заню́хувати, хую, єш, сов. в. заню́хати, хаю, єш, гл. Слышать, почуять носом. Занюхає ковбасу в борщі. Ном. № 5723.