Словник української мови (1927)/зануздати
◀ занузд | Словник української мови З зануздати |
зануздувати ▶ |
|
Зану́здувати, дую, єш, сов. в. занузда́ти, да́ю, єш, гл. Взнуздывать, взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.
◀ занузд | Словник української мови Борис Грінченко З зануздати |
зануздувати ▶ |
|
Словник української мови — З
зануздати
Борис Грінченко
1927
Зану́здувати, дую, єш, сов. в. занузда́ти, да́ю, єш, гл. Взнуздывать, взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.