Словник української мови (1927)/занивати

by Борис Грінченко

◀ занив

Словник української мови Борис Грінченко З занивати

занидіти ▶

Київ: Горно, 1927

Занива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зани́ти, ни́ю, єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Мет. 61. Згадаю бога, засумую, подумаю, — заниє серце. К. Псал. 174.