Словник української мови (1927)/занехаювати
| ◀ занехати | Словник української мови З занехаювати |
занехаяний ▶ |
|
Занеха́ювати, ха́юю, єш, сов. в. занеха́яти, ха́ю, єш, гл. 1) = Занеха́ти, занедба́ти. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає. Рудч. Ск. I. 13. *2) Запускать, запустить, забросить.