Словник української мови (1927)/занедужати

Занеду́жувати, жую, єш, сов. в. занеду́жати, жаю, єш, гл. Занемогать, занемочь, заболевать, заболеть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849). 175.