Словник української мови (1927)/занедбовувати
| ◀ занедбати | Словник української мови З занедбовувати |
занедбувати ▶ |
|
Занедбо́вувати, вую, єш, сов. в. занедба́ти, ба́ю, єш, гл. Оставлять, оставить без внимания, пренебрегать, пренебречь, не заботиться о чем. Занедбовуючи роботу в пекарні, поспішалася боржій до молотників. Г. Барв. 316. І дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. МВ. II. 49. Людей і славу занедбала. Котл. Ен. I. 35.