Словник української мови (1927)/замішка
◀ замішатися | Словник української мови З замішка |
замішувати ▶ |
|
Замі́шка, ки, ж. 1) Замешательство, путаница, неурядица. Драг. 242. Замішка зробилась. Багато буде замішки. Черк. у. 2) Помеха. Пішки — нема замішки. Ном. № 11371.
*За́мішка, ки, ж. 1) Смесь. Маляса — то штука на замішку з половою, чи січкою хороша; корова добре молоко даватиме. Пир. у., Конон. Поживна —. Питательная смесь. 2) Род мучного кушанья. Угор. Замішка житна на молоці. Вх. Лем. 416.