Словник української мови (1927)/замічати
| ◀ заміть | Словник української мови З замічати |
замішанець ▶ |
|
Заміча́ти, ча́ю, єш, сов. в. замі́тити, чу, тиш, гл. Замечать, заметить, примечать, приметить. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи: тпру! Рудч. Ск. I. 72.