Словник української мови (1927)/замітливий
◀ заміткий | Словник української мови З замітливий |
замітник ▶ |
|
Замі́тли́вий, а, е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Гринч. III. 311. *Желех.