Словник української мови (1927)/заміжжю
| ◀ заміж | Словник української мови З заміжжю |
заміжжя ▶ |
|
За́міжжю, нар. Замужем. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.
| ◀ заміж | Словник української мови Борис Грінченко З заміжжю |
заміжжя ▶ |
|
Словник української мови — З
заміжжю
Борис Грінченко
1927
За́міжжю, нар. Замужем. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.