Словник української мови (1927)/замучити
◀ замуцкуватий | Словник української мови З замучити |
замучитися ▶ |
|
Заму́чити, чу, чиш, гл. Замучить. Ви, жидове, Христа замучили. Чуб. III. 353.
◀ замуцкуватий | Словник української мови Борис Грінченко З замучити |
замучитися ▶ |
|
Словник української мови — З
замучити
Борис Грінченко
1927
Заму́чити, чу, чиш, гл. Замучить. Ви, жидове, Христа замучили. Чуб. III. 353.