Словник української мови (1927)/замуркотати
◀ замурзуватися | Словник української мови З замуркотати |
замурмотати ▶ |
|
Замуркота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще. О. 1862. VIII. 27.
◀ замурзуватися | Словник української мови Борис Грінченко З замуркотати |
замурмотати ▶ |
|
Словник української мови — З
замуркотати
Борис Грінченко
1927
Замуркота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще. О. 1862. VIII. 27.