Словник української мови (1927)/замулювати
◀ замулити | Словник української мови З замулювати |
замулюватися ▶ |
|
Заму́лювати, люю, єш, сов. в. заму́ли́ти, лю, лиш, гл. Заносить, занести илом. *У нас після цього дощу — біда: замулило нашу кирничку піском. Крим.