Словник української мови (1927)/замощувати
| ◀ замочуватися | Словник української мови З замощувати |
замріти ▶ |
|
Замо́щувати, щую, єш, сов. в. замости́ти, щу́, стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба назламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. Гринч. I. 180. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило. Греб. 367.