Словник української мови (1927)/замочувати
| ◀ замочування | Словник української мови З замочувати |
замочуватися ▶ |
|
Замо́чувати, чую, єш, сов. в. замочи́ти, чу́, чиш, гл. 1) Замачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. Чуб. III. 326. 2) Намачивать, намочить в воду деревянную бочарского изделия посуду, чтобы она разбухла и не давала течи. 3) — намі́тку. Обряд в конце крестин. Погуляли, вже б слід іти намітку замочувати, а Семен просить, щоб ще по чарці. О. 1862. VIII. 2.