Словник української мови (1927)/замотиличитися
◀ замотиличити | Словник української мови З замотиличитися |
замоторитися ▶ |
|
Замотили́читися, чуся, чишся, гл. 1) Об улье пчел: иметь в себе вощинную моль. Желех. *2) Об овцах: заболеть кручако́м или верчением. Багато овець замотичилось. Сл. Яворн. 3) Переносно: *загрязниться, заразиться, придти в упадок, сбиться с пути. Семинарія, бачте, замотиличилась, треба підчистити. Св. Л. 297.