Словник української мови (1927)/замордовувати
| ◀ замордований | Словник української мови З замордовувати |
замордування ▶ |
|
*Замордо́вувати, вую, єш, сов. в. замордува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того… усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. ЗОЮР. I. 265. Тисячі ще других замордували лютими муками. Стор. МПр. 49. 2) Измучить.