Словник української мови (1927)/замолоду
| ◀ замолодіти | Словник української мови З замолоду |
замолот ▶ |
|
За́молоду, нар. В молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Екатериносл. у. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Рудч. Ск. I. 162. Не дав їм бог замолоду діток. Г. Барв. 188.