Словник української мови (1927)/замовляти
◀ замовляння | Словник української мови З замовляти |
замовний ▶ |
|
Замовля́ти, ля́ю, єш, сов. в. замо́вити, влю, виш, гл. 1) Заговаривать, заговорить. Та не замовляйте зуби — не болять. Ном. № 14189. Кров замовляти. Гринч. II. З15. *2) Заказывать, заказать. Киев.