Словник української мови (1927)/замковий

by Борис Грінченко

◀ замкнути

Словник української мови Борис Грінченко З замковий

замковище ▶

Київ: Горно, 1927

Замко́ви́й, а, е. Замковый, принадлежащий за̀мку. Приїхали вони під замкову браму. ЗОЮР. I. 242. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Стор. МПр. 73. Пожаром обсмалив замкові мури. К. ЦН. 166.