Словник української мови (1927)/замилуватися
| ◀ замилувати | Словник української мови З замилуватися |
замимрити ▶ |
|
Замилува́тися, лу́юся, єшся, гл. 1) Залюбоваться. Карпо глянув на тих людей і трохи злякався і здивувався й замилувався: такі вони були високі, рівні, дужі. Левиц. Пов. 354. *2) — в чо́му. Полюбить что-нибудь, облюбовать что-нибудь для себя. Замилувався в політиці. «Рада».