Словник української мови (1927)/замиготіти
| ◀ замиготати | Словник української мови З замиготіти |
замигтіти ▶ |
|
Замиг(о)ті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. I. 13.