Словник української мови (1927)/замешкати
| ◀ замешканий | Словник української мови З замешкати |
замивати ▶ |
|
Заме́шкати, каю, єш, гл. Занять под жилье, *поселиться. Ніхто не замешкав спустілого обійстя. Св. Л. 71.
| ◀ замешканий | Словник української мови Борис Грінченко З замешкати |
замивати ▶ |
|
Словник української мови — З
замешкати
Борис Грінченко
1927
Заме́шкати, каю, єш, гл. Занять под жилье, *поселиться. Ніхто не замешкав спустілого обійстя. Св. Л. 71.