Словник української мови (1927)/замаяти
| ◀ замаюсити | Словник української мови З замаяти |
замаячити ▶ |
|
Зама́яти, ма́ю, єш, гл. Заколыхаться от ветра. Замають коври все шовковії, загоряться свічі все восковії. Чуб. III. 441. Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли. МВ. II. 202.