Словник української мови (1927)/заманка
◀ заманити | Словник української мови З заманка |
заманливий ▶ |
|
За́манка, ки, ж. Приманка. Оттепер же то саме й пора, панове товариство, кожному з нас чужі звичаї кидати, панські цяцьки занедбовувати, на городянські заманки не вважати. К. (О. 1862. III. 24).