Словник української мови (1927)/залітувати
| ◀ залітошній | Словник української мови З залітувати |
залічений ▶ |
|
Залі́тувати, тую, єш, гл. 1) Остаться на лето. 2) Хватить до нового урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати. Конотоп. у.