Словник української мови (1927)/залізце
◀ залізуватий | Словник української мови З залізце |
залізяка ▶ |
|
Залі́зце, ця, с. 1) Ум. от залі́зо. 2) Залі́зця карко́ві, лютро́ві. См. Лютро́ві залі́зця. Вх. Пч. II. 7.
◀ залізуватий | Словник української мови Борис Грінченко З залізце |
залізяка ▶ |
|
Словник української мови — З
залізце
Борис Грінченко
1927
Залі́зце, ця, с. 1) Ум. от залі́зо. 2) Залі́зця карко́ві, лютро́ві. См. Лютро́ві залі́зця. Вх. Пч. II. 7.