Словник української мови (1927)/залюляти
| ◀ залюлювати | Словник української мови З залюляти |
залюпатися ▶ |
|
Залю́ляти, ляю, єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.
| ◀ залюлювати | Словник української мови Борис Грінченко З залюляти |
залюпатися ▶ |
|
Словник української мови — З
залюляти
Борис Грінченко
1927
Залю́ляти, ляю, єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.