Словник української мови (1927)/залюблюватися
| ◀ залюблювати | Словник української мови З залюблюватися |
залюднення ▶ |
|
Залю́блюватися, лююся, єшся, сов. в. залюби́тися, блю́ся, бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Чуб. V. 540. Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було. Котл. НП. 344.