Словник української мови (1927)/закінчання
| ◀ закін | Словник української мови З закінчання |
закінчати ▶ |
|
Закінча́ння, ня, с. 1) Окончание. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384. *Сл. Желех. 2) Конец, заключение.
| ◀ закін | Словник української мови Борис Грінченко З закінчання |
закінчати ▶ |
|
Словник української мови — З
закінчання
Борис Грінченко
1927
Закінча́ння, ня, с. 1) Окончание. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384. *Сл. Желех. 2) Конец, заключение.