Словник української мови (1927)/закуштувати
| ◀ закуштрати | Словник української мови З закуштувати |
закушувати ▶ |
|
Закуштува́ти, ту́ю, єш, гл. Испробовать, отведать. Закуштувала якось луччого життя. Левиц. I. 233.
| ◀ закуштрати | Словник української мови Борис Грінченко З закуштувати |
закушувати ▶ |
|
Словник української мови — З
закуштувати
Борис Грінченко
1927
Закуштува́ти, ту́ю, єш, гл. Испробовать, отведать. Закуштувала якось луччого життя. Левиц. I. 233.