Словник української мови (1927)/закріпощатися

by Борис Грінченко

◀ закріпощати

Словник української мови Борис Грінченко З закріпощатися

закровлений ▶

Київ: Горно, 1927

Закріпоща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. закріпости́тися, щу́ся, ти́шся, гл. Закрепощаться, закрепоститься. Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором. МВ. I. 42.