Словник української мови (1927)/закріплятися

by Борис Грінченко

◀ закріпляти

Словник української мови Борис Грінченко З закріплятися

закріпостити ▶

Київ: Горно, 1927

Закріпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. закріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. 1) Скрепляться, скрепиться. 2) Смыкаться, сомкнуться (о губах). Закріпи́лись ре́чі. Замолкли слова. Заніміли твої губочки, заплющились твої оченьки, закріпились твої реченьки. Мет. 293.