Словник української мови (1927)/закропити

Закропля́ти, ля́ю, єш, сов. в. закропи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. Чуб. V. 994. 2) Омочать, омочить, освежать, освежить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити. Мл. л. сб. 237. *Нема хліба, нема й води в хаті, нічим душу закропити. Крим.